У Сербії закрили табір, в якому дітей навчали російські військові інструктори

Міністерство внутрішніх справ Сербії закрило табір для підлітків і молоді, в якому викладачами й інструкторами були сербські й російські ветерани війн, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Міністр внутрішніх справ Небойша Стефанович заявив, що табір закрили «через можливе зловживання дітьми і занепокоєння громадськості». Будинки табору вже розмонтували, заявив міністр.

Тим часом, відреагував на справу й президент Сербії Александар Вучич. Він сказав, що військові навчання дітей – це «не Сербія майбутнього» і що держава не буде толерувати таких дій.

Читайте також: В сербському таборі підлітків й молодь навчають і російські ветерани

Табір на горі Златібор відкрили 8 серпня, нібито для патріотичного виховання. У ньому навчали військовій справі 44 дівчат й хлопців віком від 14 до 23 років. Його відвідав військовий аташе посольства Росії в Белграді.

Росія має сильні військові і культурні зв’язки з Сербією. Представники Заходу неодноразово заявляли про збільшення «деструктивної ролі Москви» на Балканах і підриву демократії в регіоні. Зокрема, головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Кертіс Скапарротті попереджав, що Балкани стикаються зі зростанням як прихованого, так і відкритого тиску з боку Росії, і що Вашингтону й НАТО треба зробити все, щоб не допустити дестабілізації регіону.

Присяжні не винесли вердикт Манафорту в перший день обговорень і звернулися з питаннями до судді

Колегія присяжних в перший день обговорення 16 серпня справи Пола Манафорта, колишнього голови передвиборного штабу Дональда Трампа і екс-радника колишнього президента України Віктора Януковича, не змогла винести вердикт.

Обговорення тривало понад сім годин. Перш ніж завершити роботу, присяжні звернулися до судді з кількома запитаннями, в тому числі з проханням роз’яснити суть вислову «розумний сумнів» (англійською reasonable doubt). У судовій системі США у таких справах, як Манафортова, кожен факт злочину повинен бути доведений «поза межами розумних сумнівів» (beyond reasonable doubt).

Суддя відповів, що розумним сумнівом є «сумнів, заснований на причині». Він додав, що «уряд не зобов’язаний доводити (провину) за межами всіх можливих сумнівів».

Читайте також: Український вимір найважливішого розслідування для США і Трампа

Присяжні також поставили судді питання про список доказів, що використовуються в ході судового розгляду, про правила звітності щодо рахунків в іноземних банках і про визначення «офшорних компаній» (їх, стверджує слідство, використовував Манафорт для отримання доходів від політичної консалтингової роботи в Україні).

Суддя відповів присяжним, що вони мають покладатися на свою колективну пам’ять про докази, щоб відповісти на більшість питань.

Присяжні – шестеро чоловіків і шестеро жінок – мають окремо розглянути й одноголосно проголосувати за 18 пунктами звинувачень, висунутих проти Манафорта, і вирішити, чи винен він за кожним пунктом.

Манафорта звинувачують в ухилянні від сплати податків на мільйони доларів у період роботи лобістом на українську Партію регіонів (всього політконсультант отримав за цю роботу, за даними слідства, близько 60 мільйонів доларів), а також в банківському шахрайстві й участі в змові з метою обійти банківські і податкові закони США.

Справу проти Манафорта порушили члени слідчої групи спецпрокурора Роберта Мюллера, які розслідували ймовірне втручання Росії в президентські вибори в США в 2016 році. Однак усі звинувачення, які вони в підсумку висунули, стосувалися діяльності Манафорта з 2006 по 2016 роки, до періоду його роботи в штабі Трампа.

Звинувачення будувало свою лінію на свідченнях колишнього партнера Манафорта Ріка Ґейтса, який уклав угоду зі слідством. У суді Ґейтс зізнався, що сам обкрадав політконсультанта.

Манафорт заявляв про свою невинуватість, наполягаючи, що виплачувати йому зарплату через офшори вирішили українці, з якими він працював. Якщо його визнають винним, Манафорт може отримати від 8 до 10 років в’язниці.

У Кремлі заявляють, що Путін і Меркель говоритимуть про Україну й «економічну взаємодію»

Президент Росії Володимир Путін планує обговорити з канцлеркою Німечини Анґелою Меркель «широкий спектр актуальних питань». Про це прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив російському державному інформаційному агентству ТАСС.

За його словами, зустріч має стати «звіркою годинників» щодо України, Сирії та американських санкцій.

«Крім того, звичайно, будуть згадані питання двосторонніх торгівельно-економічних відносин, теми реалізації великих міжнародних комерційних проектів, я маю на увазі «Північний потік – 2», та інші питання» – сказав Пєсков.

Ця заява підтверджує попереднє повідомлення офіційного представника німецького уряду Штеффена Зайберта. Він заявляв, що перемовини будуть зосереджені на поточних питаннях зовнішньої політики. Серед них: конфлікти у Сирії й Україні, а також будівництво газогону «Північний потік-2».

Читайте також: «Північний потік-2» заявив про пропозицію маршруту в обхід територіальних вод Данії»

Газопровід «Північний потік-2», який повинен пройти дном Балтики і прокачувати природний газ з Росії до Німеччини, викликає побоювання у країн Центральної та Східної Європи, а також Сполучених Штатів.

Критики проекту в Литві, Латвії, Естонії, Польщі, США та інших країнах стверджують, що його реалізація дозволить Москві використовувати газопровід як інструмент політичного впливу в Європі.

Зустріч Меркель із президентом Росії відбудеться 18 серпня в палаці Мезеберг у Брандебурзі. У зв’язку з нею міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликала Меркель скористатися нагодою і згадати про дотримання прав людини в Росії під час перемовин із її президентом.

Ініційований Трампом військовий парад у США вирішили відкласти

Військовий парад, який президент США Дональд Трамп хотів провести у листопаді, вирішили відкласти щонайменше до 2019 року, ймовірно, через занадто високу вартість події.

«Спочатку ми орієнтувалися на 10 листопада 2018 року для цієї події, але тепер домовилися (з Білим домом – ред.) вивчити можливості в 2019 році», – заявив 16 серпня речник Міністерства оборони США полковник Роб Меннінг.

Неназвані джерела в Пентагоні повідомили агентству Reuters, що причина такого рішення полягає в тому, що орієнтовна вартість параду становила 90 мільйонів доларів, принаймні утричі більше, ніж попередні оцінки Білого дому.

Міністр оборони США Джим Маттіс під час поїздки у Боготу, Колумбія, відмовився підтвердити таку вартість і закликав ЗМІ «отримати кращі джерела».

Офіційно парад мав бути присвячений 100-річчю закінчення Першої світової війни. Трамп доручив Пентагону організувати подію після відвідування масштабного військового параду в Парижі в липні 2017 року.

Сполучені Штати Америки традиційно не проводять такі паради. Востаннє схожий захід був організований у Вашингтоні в червні 1991 року, коли 8,8 тисячі солдатів США повернулися з першої війни в Перській затоці проти Іраку.

Цей парад коштував американським платникам податків більше ніж вісім мільйонів доларів, а наступного дня в Нью-Йорку відбулося ще більше святкування.

HRW закликає Меркель «тиснути» на Путіна через проблеми з правами людини

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає німецького канцлера Анґелу Меркель згадати про права людини під час зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним, яка має відбутися 18 серпня.

«Зустріч є важливою можливістю для Анґели Меркель тиснути на російського президента щодо внутрішніх і міжнародних правозахисних питань», – заявив директор HRW у країнах Європи та Центральної Азії Г’ю Вільямсон.

На його думку, у порядку денному зустрічі має бути звільнення ув’язнених у Росії активістів за права людини й захист цивільних у Сирії.

В організації переконані, що Росія живе в «найбільш репресивний момент» із часів Радянського Союзу. «Цей тренд почався у 2012 році після безпрецедентних масових протестів і посилився у 2014 році у зв’язку з російською окупацією Криму та участю в збройному конфлікті на сході України», – вважають правозахисники.

Читайте також – Зустріч Меркель-Путін: Україна – одне з трьох ключових питань (світова преса)

Меркель та Путін планують зустрітися в Німеччині 18 серпня. Представник німецького уряду розповідав, що перемовини будуть зосереджені «на поточних питаннях зовнішньої політики».

«Королева соулу» Арета Франклін померла у США

У США у віці 76 років померла співачка Арета Франклін, яку називали «королевою соулу».

Співачка померла 16 серпня в своєму будинку в Детройті від раку підшлункової залози.

У 2010 році журнал Rolling Stone поставив Франклін на перше місце в рейтингу найкращих співаків усіх часів.

Співачка народилася в Мемфісі в 1942 році, професійну кар’єру почала в 14 років у Детройті.

Пік її популярності припав на кінець 1960-их – початок 1970-их років. Франклін була 44 рази номінована на премію «Греммі», і 18 разів вигравала її.

Франклін виступала на інавгураціях трьох президентів США: Джиммі Картера, Білла Клінтона і Барака Обами. У 2005 році президент Джордж Буш нагородив її медаллю свободи – однією з найвищих державних нагород у США.

Екс-президента Вірменії Сарґсяна допитають у справі протестів 2008 року

Колишнього президента Вірменії Сержа Сарґсяна допитають у справі про придушення протестів 2008 року, коли загинули десятеро людей, повідомили в Спеціальній слідчій службі країни.

Голова служби Сасун Хачатрян 16 серпня заявив, що будуть допитані «всі причетні до справи».

«Сержа Сарґсяна також допитають», – сказав Хачатрян, додавши, що процедура «буде визначена слідчим на підставі необхідності розслідування кримінальної справи і доцільності здійснення конкретної слідчої діяльності».

Хачатрян також висловив сподівання на повторний арешт колишнього президента Вірменії Роберта Кочаряна у зв’язку зі справою.

У кінці липня суд заарештував Кочаряна на два місяці у справі про причетність до придушення протестів у 2008 році. Наступного місяця політика відпустили на свободу. Суд пояснив таке рішення тим, що, згідно з конституцією, президент країни під час перебування на посаді і після цього не може бути підданий кримінальному переслідуванню і притягуватися до відповідальності за дії, що випливають з його статусу.

Звільнення екс-президента спровокувало хвилю протестів в Єревані.

Голова слідчої служби назвав рішення суду, який постанови звільнити Кочаряна, незаконним. Він наголосив, що екс-президент буде негайно заарештований, якщо намагатиметься втекти з Вірменії.

Сам Кочарян називає висунуті йому звинувачення політично мотивованими.

Справа проти Кочаряна була порушена через силовий розгін акції протесту після президентських виборів у 2008 році. Тоді мітингувальники – прихильники Левона Тер-Петросяна, який зазнав поразки на виборах, вимагали перегляду результатів голосування. У сутичках із поліцією загинули 10 людей. Кочарян оголосив надзвичайний стан, протести в країні припинилися.

Одним з організаторів мітингів 2008 року був нинішній прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. У 2010 році за звинуваченням в організації заворушень його засудили до семи років колонії. У травні 2011 року Пашинян вийшов на свободу за амністією.

 

Китай презентував коcмічний ровер для дослідження темної сторони Місяця

Китай представив новий місяцехід, який планують запустити у грудні, щоб зібрати інформацію з раніше невідомих частин з дальньої сторони Місяця.

Китайські державні засоби масової інформації повідомляють, що безпілотний Chang’e 4 стане першим місячним ровером, що зможе здійнити «м’яку посадку» на ділянці Місяця, на яку не потрапляють сонячні промені.

Читайте також: Індія хоче відправити свою першу пілотовану місію в космос до 2022 року

Раніше у травні Китай запустив супутник Queqiao для збору даних на дальній стороні Місяця.

Перший в Китаї безпілотний місяцехід, Yutu, вилетів на Місяць в грудні 2013 року.

Хоча спочатку він мав очікуваний термін служби три місяці, він продовжував працювати і надсилати дані на землю до кінця липня 2016 року – встановивши таким чином рекорд щодо тривалості роботи.

У Кремлі знову прокоментували можливість помилування Сенцова

Прес-секретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Олег Сенцов, який вже майже 100 днів голодує у російській колонії, засуджений за статтею «тероризм» і «не варто забувати цього». Про це 16 серпня він сказав у відповідь на запитання про можливість помилування Сенцова.

«Пропоную не забувати про те, що мова йде про засудженого за статтею «тероризм» людину, яка готувала вибух у Криму, напевно, потрібно в першу чергу не забувати цього», – цитують Пєскова російські інформагентства.

Відповідаючи на питання про перспективи помилування режисера, Пєсков заявив, що «тут, звичайно, потрібно в першу чергу слідувати нормам російського законодавства».

Напередодні в Кремлі заявили, що Сенцов повинен особисто звернутися до президента Росії Володимира Путіна з проханням про помилування.

Водночас, керівник міжнародної правозахисної організації «Агора» Павло Чіков і сестра Сенцова Наталія Каплан відкинули інформацію, що засуджений звернеться до Путіна з таким проханням.

Мати Сенцова направила президенту Росії прохання помилувати сина в липні 2018 року.

Коментуючи позицію російської влади, адвокат Микола Полозов заявив, що жоден із його підзахисних, які підлягали помилуванню, не писали ніяких прохань російському президенту Володимиру Путіну.

Читайте також: Стан передкритичний. Українського режисера Олега Сенцова відвідали в колонії

Напередодні Олег Сенцов розповів російській правозахисниці Зої Свєтовій, яка відвідала його в колонії, що його стан «передкритичний».

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані разом із ще двома громадянами України представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

Українські школярі здобули «срібло» та «бронзу» на міжнародній олімпіаді з географії у Таїланді – МОН

Українські школярі здобули срібну та бронзову медалі на міжнародній олімпіаді з географії, що триває з 7 до 17 серпня у Канчанбурі (Таїланд), повідомляє Міністерство освіти і науки на своєму сайті.

Всього, за даними МОН, в олімпіаді взяли участь 156 учнів із 39 країн. Українська команда складалася із чотирьох десятикласників.

«Срібну медаль отримала Варвара Чернова, учениця Одеської спеціалізованої школи № 35 (вчитель – Бандурко Надія Вікторівна). «Бронзу» виборов Єгор Грушевий, десятикласник Вараської ЗОШ № 3 Рівненської області (вчитель – Чилій Валентина Григорівна)», – мовиться у повідомленні.

Окрім того, до команди увійшли Віктор Пасілецький із Броварів на Київщині, а також Ярослав Гаврилюк із Дубна Рівненської області.

Читайте також – МОН: учні з України здобули «золото» і «срібло» на Міжнародній олімпіаді з екології

Під час олімпіади учасники виконували теоретичні та практичні завдання про географічну оболонку Землі, а також брали участь у конкурсі дослідницьких проектів між групами, сформованими з представників різних країн.

Напередодні МОН повідомило, що на міжнародних шкільних олімпіадах із хімії та фізики українська команда здобула 9 нагород.

У Румунії тривають протести з вимогою відставки уряду

У Румунії 15 серпня шостий день тривають антиурядові акції протесту. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, кілька сотень людей, попри спеку зібралися біля будівлі уряду в Бухаресті, вигукуючи антиурядові гасла.

За акцією стежить поліція.

Тим часом, уряд Румунії оголосив п’ятиденні вихідні, починаючи з 15 серпня. І попри те, що таке рішення було ухвалене кілька місяців тому, дехто з протестувальників різко критикував такий крок уряду, називаючи його «хабарем» державним службовцям.

Напередодні в Румунії порушили справу через ймовірне надмірне застосування сили поліцейськими до учасників масових антиурядових виступів минулого тижня, внаслідок чого сотні людей були поранені.

Близько 80 тисяч людей – багато з них ті, хто живе за кордоном і повернулися, щоб взяти участь в акціях – вийшли на вулиці Бухареста 10 серпня, звинувачуючи уряд у корупції і закликаючи до його відставки.

Щоб розігнати демонстрантів, поліція застосувала водомети, сльозогінний газ, перцевий газ і кийки. Внаслідок сутичок, що спалахнули, понад 450 людей були поранені, зокрема і 30 поліцейських, близько 30 – арештували. Це викликало критику як всередині Румунії, так і з боку ЄС.

Читайте також: Після газу досі болить голова – журналіст Радіо Свобода з епіцентру протестів у Бухаресті

Крім того, прокуратура країни має намір проаналізувати відео з акцій, оприлюднене у соцмережах.

Президент Румунії Клаус Йоганніс розкритикував дії поліції і зажадав пояснення у Міністерства внутрішніх справ. Він також засудив дії активістів, які намагалися прорватися через поліцейські кордони і кидали в правоохоронців каміння.

Поліція заявляла, що відреагувала на протести «пропорційно» і звинувачували у сутичках «хуліганів», які намагалися прорвати поліцейський кордон і кидали каміння в правоохоронців.

Владні нині в Румунії соціал-демократи, які прийшли до влади 2016 року, намагаються скасувати кримінальну відповідальність за деякі різновиди корупції, що раніше викликало масові демонстрації, які змусили партію відступити. Такі зміни різко критикували президент Йоганніс, а за кордоном Європейський союз, а також США.

Трамп відкликав у колишнього директора ЦРУ доступ до секретної інформації

Президент США Дональд Трамп відкликав дозвіл на доступ до секретної інформації у колишнього директора ЦРУ Джона Бреннана, який неодноразово виступав із критикою на адресу Трампа, повідомляє Білий дім.

Як заявила речниця Білого дому Сара Сандерс, Трамп пояснив своє рішення тим, що Бреннан нібито зловживав своїм доступом і «сіяв хаос» навколо його адміністрації.

Сандерс зазначила, що президент США також має намір відкликати дозвіл на доступ до секретної інформації ще у кількох чиновників. Серед них – колишній директор ЦРУ Майкл Гейден, колишній голова ФБР Джеймс Комі, колишній радник із національної безпеки Сьюзан Райс і екс-голова Національної розвідки Джеймс Клеппер.

Джон Бреннан очолював ЦРУ від 2013 до 2017 року. Він неодноразово виступав з критикою на адресу Трампа, коментуючи в своєму Twitter більшість заяв президента. Зокрема, колишній голова ЦРУ заявляв, що Трамп діє за вказівкою Путіна, а в своєму останньому твіті він написав, що Трамп «не в змозі відповідати мінімальним стандартам порядності, ввічливості та чесності».