У Франції просить притулку художник, який намалював карикатуру на Поклонську

Російський художник-карикатурист Денис Лопатін, який намалював карикатуру на екс-прокурора окупованого Криму, депутата Держдуми Росії Наталію Поклонську, має намір просити французьку владу про надання йому політичного притулку. Про це він сам повідомив Радіо Свобода.

До Європи Денис Лопатін поїхав ще в лютому, побоюючись кримінального переслідування за малюнок, у якому Поклонська впізнала себе. Вона заявила, що ця робота ображає її особисто та релігійні почуття.

Поклонська звернулася до Слідчого комітету Росії із заявою, але слідчі відмовилися порушувати кримінальну справу. Наприкінці травня Поклонська надіслала керівнику Слідчого комітету Росії Олександрові Бастрикіну депутатський запит з приводу відмови камчатського управління відомства порушити кримінальну справу щодо Лопатіна.

Сам художник заявив, що він регулярно отримує погрози фізичної розправи. Все це змусило його готуватися до подання прохання про політичний притулок.

Наталія Поклонська, яка працювала в українській прокуратурі Криму, в 2014 році активно підтримала окупацію півострова Росією. Після перебування на посаді російського прокурора Криму Поклонська стала депутатом російської Державної думи. У 2017 році вона розгорнула кампанію проти художнього фільму «Матильда», що розповідає про стосунки російського царя Миколи Другого з балериною Матильдою Кшесинською.

У Колумбії обрали президентом консервативного політика Дуке

Консервативний політик Іван Дуке закликав до єдності після того, як він був обраний президентом Колумбії.

54 відсотків виборців підтримали Дуке на чергових виборах 17 червня, таким чином, він випередив на 12 відсотків свого найближчого конкурента, Густаво Петро.

«З смиренням і честю я розповідаю колумбійському народу, що я докладу зусиль, щоб об’єднати нашу країну», – заявив новообраний президент своїм прихильникам у столиці Колумбії, місті Богота. 

Дуке також заявив, що прагне внесення «корективів» в історичну, але суперечливу мирну угоду, погоджену з ліворадикальним угрупованням «Революційні збройні сили Колумбії (FARC)»

Згідно з умовами угоди, підписаної в 2016 році, ФАРК відмовилося від збройної боротьби і стає політичною партією, яка братиме участь у виборах 2018 року.

Ядерний арсенал у світі скорочується, але модернізація зброї триває – SIPRI

США та Росія дещо скоротили свої запаси ядерних боєголовок, що спричинило зменшення їхньої загальної чисельності в світі до 14 тисяч 465 станом на початок 2018 року, ідеться в звіті, оприлюдненому 18 червня Стокгольмським міжнародним інститутом досліджень миру (SIPRI). Водночас, як відзначають фахівці, програми модернізації ядерної зброї та систем їхньої доставки тривають. 

За даними SIPRI, загальна кількість ядерної зброї, що зберігається дев’ятьма відомими ядерними державами, скоротилася за рік на 470 одиниць – із 14 935.

 

Арсенали США та Росії, попри невелике скорочення, все ще складають майже 92% від усіх ядерних озброєнь світу.

Крім Сполучених Штатів та Росії, ядерну зброю мають Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль та Північна Корея. За оцінками, Пакистан має 140–150 боєголовок, Індія – 130–140. Північна Корея, ймовірно, 10–12.

Президент США Дональд Трамп та лідер Північної Кореї Кім Чен Ин 12 червня провели зустріч і виступили зі спільною заявою щодо перспектив повного ядерного роззброєння Корейського півострова, хоча ніяких деталей не оприлюднили.

Базований у Стокгольмі SIPRI, заснований в 1966 році, є незалежним міжнародним інститутом, що досліджує збройні конфлікти, контроль над озброєннями та процеси роззброєння. Свої дослідження SIPRI здійснює на основі аналізу та даних із відкритих джерел.

У Македонії під час протестів затримали 25 людей

Під час протестів в столиці Македонії, Скоп’є, постраждали сім поліцейських, 25 людей були затримані, повідомляє Міністерство внутрішніх справ Македонії.

За даними силовиків, біля будівлі парламенту деякі демонстранти використовували вибухові пристрої та знесли захисний паркан, намагаючись потрапити до парламенту.

З метою запобігання ескалації ситуації і вторгнення в парламент, як пояснюють в МВС Македонії, поліція використовувала сльозогінний газ. 

Сотні демонстрантів вийшли на вулиці столиці Македонії, Скоп’є, після підписання угоди про зміну назви колишньої югославської республіки.

Протести виникли 17 червня, коли міністри закордонних справ Македонії та Греції підписали угоду.

Пізно вночі 17 червня правоохоронці застосували світлошумові гранати та сльозогінний газ біля будівлі Національної асамблеї Македонії в Скоп’є після того, як протестувальники знесли захисні паркани і атакували силовиків.

Телеканал «А1» повідомив, що деякі учасники акції кидали каміння і пляшки в поліцію, яка намагалася забезпечити охорону будівлі парламенту.

Натовп скандував «Македонія: ми не відмовимося від імені», люди співали патріотичні пісні.

Угоду підписали 17 червня представники двох країн на озері Преспа біля кордону, що розділяє балканських сусідів. Згідно з угодою, спрямованою на припинення 27-річного спору між Скоп’є та Афінами, Македонія буде називатися Республіка Північна Македонія.

Договір ще має бути схвалений парламентом Македонії і підтверджений на македонському референдумі у вересні, після чого грецькі законодавці повинні його ратифікувати.

Представники уряду Македонії заявили, що з укладеною угодою вони сподіваються забезпечити початок переговорів про вступ до ЄС на саміті ЄС наприкінці червня та запрошення приєднатися до НАТО до середини липня.

Суперечка між Скоп’є та Афінами бере початок з 1991 року, коли Македонія мирно відійшла від Югославії, оголосивши свою незалежність під назвою Республіка Македонія.

Греція висловила заперечення проти назви Македонія, побоюючись територіальних претензій до її одноіменного регіону.

Через заперечення Греції, Македонія була прийнята до ООН з попередньою назвою – колишня Югославська Республіка Македонія.

Греція, член ЄС та НАТО, посилається на суперечку, щоб застосувати вето на пропозицію Македонії приєднатися до обох організацій.

Трамп зараз не планує помилувань учасників Russiagate – Джуліані

Адвокат Руді Джуліані, який представляє інтереси президента США Дональда Трампа, заявив, що зараз глава держави не планує вдаватися до помилувань у зв’язку з розслідуванням імовірного втручання Росії в американські вибори, але може використати це право після завершення роботи спецпрокурора.

Виступаючи на каналі CNN, Джуліані заявив, що нині в помилуванні немає необхідності, і такий крок може зіпсувати «дуже чітку картину вкрай несправедливого розслідування, яке не викликане жодною злочинною діяльністю».

Адвокат Трампа наголосив, що президент зберігає за собою право на помилування і може скористатися ним після завершення звіту спецпрокурора Роберта Мюллера, якщо вважатиме, що до людей ставилися «несправедливо».

У публікації «Голосу Америки» наголошується, що за останні тижні Трамп помилував кількох відомих консервативних діячів. Однак, за словами Джуліані, ніхто з тих, кого зачепило розслідування спецпрокурора Мюллера, не має покладатися на такий розвиток подій.

Читайте також: Трамп назвав «дуже нечесним» взяття під варту Манафорта 

Коментарі Джуліані з’явилися після того, як колишній голова передвиборного штабу Трампа Пол Манафорт був узятий під варту. Федеральний суддя скасував його домашній арешт у зв’язку з підозрами, що Манафорт намагався вплинути на свідків у розслідуванні, пов’язаному з Росією.

Німці вшанували пам’ять жертв повстання, придушеного радянськими військами

17 червня в Німеччині вшанували пам’ять жертв повстання, яке відбулося в НДР 65 років тому. У заходах у Берліні узяли участь бургомістр німецької столиці Міхаель Мюллер і уповноважена уряду ФРН з питань культури і ЗМІ Моніка Ґрюттерс.

Народне повстання в НДР відбувалося 17 червня 1953 року одразу в кількох містах країни. Спочатку робітники промислових підприємств виступали проти збільшення виробничих норм, потім на демонстрації з вимогою проведення вільних виборів вийшли кілька сотень тисяч східних німців.

Повстання було придушене радянськими військами, які перебували на території Східної Німеччини.

Точне число жертв цього придушеного повстання в НДР не відоме. Загинули понад 50 людей, сотні людей отримали поранення. Не менше 15 тисяч осіб були арештовані.

«Ми зобов’язані донести до молодого покоління, наскільки важко було досягнуто наші демократичні свободи, і які загрози тоталітарні ідеології несуть для демократії і прав людини», – заявила уповноважена уряду ФРН з питань культури і ЗМІ Моніка Ґрюттерс, промовляючи біля братської могили загиблих берлінців на Зеештрассе. За її словами, 17 червня залишиться важливим днем в історії свободи Німеччини і Європи.

Жінку, яка напала на відвідувачів супермаркету у Франції, вигукуючи «Аллаху Акбар», заарештували

На півдні Франції заарештували жінку, яка поранила двох осіб канцелярським ножем у супермаркеті, вигукуючи при цьому «Аллаху Акбар».

Відвідувач супермаркету в приморському місті Ла-Сен-сюр-Мер був поранений у груди і госпіталізований. Жінка-касир отримала менш серйозні поранення, повідомляє французька радіостанція Europe 1 із посиланням на прокурора сусіднього Тулона.

Прокурор Бернар Маршал припустив, що підозрювана має психічне захворювання. Її ім’я не повідомляють. Поліція обшукала її будинок.

«Судячи з усього, це ізольований випадок, пов’язаний із людиною, яка  страждає психічним розладом», – наводить слова прокурора газета Le Monde.

Однак, за словами прокурора, «можна припускати замах на вбивство і злочин із терористичними мотивами».

Регіональна газета Nice-Matin, яка першою повідомила про напад, який трапився о 10:30 ранку в неділю за місцевим часом, цитує неназваного очевидця, який повідомив, що люди в супермаркеті зупинили жінку, не давши їй порізати когось іще.

У Франції посилені заходи безпеки діють протягом останніх трьох років через напади, відповідальність за які брало на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Спецпосланець ООН Анджеліна Джолі відвідала Ірак

Спецпосланець ООН у справах біженців Анджеліна Джолі в неділю відвідала табір сирійських біженців на півночі Іраку. Агентство «Ройтерз» повідомляє, що голлівудська актриса прагнула надати підтримку тим, хто змушений був залишити свої будинки в результаті громадянської війни. Джолі відвідала табір Доміні, де перебувають 33 000 біженців із Сирії. Актриса прибула в табір вранці і зустрілася з сім’ями біженців.

Напередодні вона відвідала Мосул, головне місто на півночі Іраку, яке іракські війська відбили у екстремістів. Джихаддисти окупували місто протягом трьох років і перетворили його в цитадель так званого «халіфату». В результаті військових дій загинули 900 000 жителів.

Джолі познайомилася з сім’ями з західного Мосула і пройшлася розбомбленими вулицями, подивилася відеоматеріали і фотографії, надані Верховним комісаром у справах біженців (УВКБ ООН).

Нормальне життя повернулася в багато частин Мосула, куди також повернулися з таборів деякі місцеві жителі. Старе місто в Західному Мосулі було значною мірою зруйноване під час бойових дій, які вели проти ісламістів іракські урядові підрозділи, іракські курди і шиїтська міліція, підтримувані авіацією, під керівництвом США.

Джолі заявила, що її очам відкрилися гірші руйнування, ніж ті, які вона коли-небудь бачила за всі роки роботи з УВКБ ООН. «Люди тут все втратили», – сказала сецпосланець Джолі. «Вони знедолені, у них немає ліків і у багатьох немає проточної води або елементарних зручностей», – сказала вона, закликавши міжнародну спільноту «не забувати про Мосул».

Джолі була призначена спеціальним посланцем Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (УВКБ) в 2012 році, після багатьох років залучення до діяльності УВКБ ООН. В Управлінні ООН у справах біженців вона працює з 2001 року, відвідуючи цивільних осіб, які постраждали від війни в Іраку, Камбоджі і Кенії. Це її п’ятий візит в Ірак і шістдесят перша місія в рамках УВКБ ООН.

 

МВС Британії посилить боротьбу з грабіжниками на мотоциклах – ЗМІ

Правоохоронці у Великій Британії посилять боротьбу із грабіжниками на мотоциклах, пообіцяв міністр внутрішніх справ Саджид Джавід.

В інтерв’ю газеті Sun on Sunday міністр заявив, що кілька місяців тому його телефон був вкрадений злодіями на мотоциклі. І що тепер він буде домагатися змін у поліцейських правилах, щоб вирішити цю проблему, яка зростає.

Пограбування на мотоциклах, під час яких нападники раптово вихоплюють у пішоходів телефони і сумки, є одним з найпоширеніших злочинів в Лондоні. В цьому році число нападів з ножем в Лондоні також перевищило число аналогічних злочинів, скоєних в Нью-Йорку.

Джавід уточнив журналістам, що інцидент стався з ним біля станції Euston в Лондоні, коли він хотів подзвонити по телефону, щоб викликати таксі. Це сталося ще до того, як він обійняв посаду міністра внутрішніх справ. За його словами, він вийшов з метро, потягнувся за телефоном і перш ніж схаменувся, нападники вихопили телефон і втекли.

Джавід був призначений міністром у квітні після того, як скандал щодо мігрантів призвів до відставки його попередника. Джавід заявив, що, в той час як загальний рівень злочинності в країні знизився, він хоче зосередитися на боротьбі з нападами з ножем, а також і змінити правила, за якими поліції забороняється переслідувати нападників на мопедах, якщо на них немає шоломів.

Македонія і Греція підписали угоду про перейменування колишньої югославської республіки

Міністри закордонних справ Македонії і Греції підписали історичну угоду про зміну назви колишньої югославської республіки після того, як напередодні прем’єр-міністр Греції втримався на посаді після парламентського голосування про недовіру, внесеному противниками угоди на тлі протестів в обох країнах.

Угоду підписали 17 червня міністрами закордонних справ двох країн на озері Преспа біля кордону, що розділяє балканських сусідів.

Згідно з угодою, спрямованою на припинення 27-річного спору між Скоп’є та Афінами, Македонія буде називатися Республіка Північна Македонія.

Договір ще має бути схвалений парламентом Македонії і підтверджений на македонському референдумі у вересні, після чого грецькі законодавці повинні його ратифікувати.

У церемонії підписання угоди взяли участь прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв і його грецький колега Алексіс Ципрас, були присутні єволпейські чиновники і представник ООН.

Заєв закликав дві сусідні країни «вийти з минулого і подивитися на майбутнє».

Ципрас назвав підписання угоди «хоробрим, історичним та необхідним кроком для наших народів”.

Угоду також підписав медіатор ООН Метью Німец.

На церемонії також були присутніми заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі ДіКарло, глава зовнішньої політики ЄС Федеріка Могеріні, і комісар з питань розширення ЄС Йоганнес Ган.

Представники уряду Македонії заявили, що з укладеної угодою вони сподіваються забезпечити початок переговорів про вступ до ЄС на саміті ЄС наприкінці червня та запрошення приєднатися до НАТО до середини липня.

Суперечка між Скоп’є та Афінами бере початок з 1991 року, коли Македонія мирно відійшла від Югославії, оголосивши свою незалежність під назвою Республіка Македонія.

Греція висловила заперечення проти назви Македонія, побоюючись територіальних претензій до її одноіменного регіону.

Через заперечення Греції, Македонія була прийнята до ООН з попередньою назвою – колишня Югославська Республіка Македонія.

Греція, член ЄС та НАТО, посилається на суперечку, щоб застосувати вето на пропозицію Македонії приєднатися до обох організацій.

Прем’єр Греції витримав вотум недовіри через угоду про назву Македонії

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас витримав голосування в парламенті країни про недовіру через плановану угоду з сусідньою Македонією про нову назву цієї держави, що має покласти край тривалим суперечкам між ними.

Із 280 присутніх парламентарів 153 проголосували проти висловлення недовіри урядові, як пропонувала опозиційна партія «Нова демократія». Вона звинувачувала прем’єра в надто великих поступках Македонії в угоді, яку мають підписати 17 червня.

Під час розгляду питання про недовіру урядові під будівлею парламенту в центрі Афін мітингували тисячі людей, вимагаючи відставки прем’єр-міністра. Поліція мусила вдатися до подразливого газу, щоб не дати демонстрантам увірватися до будівлі.

Угода передбачає зміну назви нинішньої Республіки Македонії на Республіку Північна Македонія, щоб уникнути дублювання назви з грецькою Македонією – традиційним північним регіоном країни. Афіни стверджували, що, зберігаючи дотеперішню назву країни, Скоп’є тим самим висловлював до Греції територіальні претензії.

Компромісну угоду – Македонія погодилася змінити свою назву, Греція натомість не стала домагатися й зміни похідних назва, і мешканці країни можуть далі називатися просто «македонцями», прикметник від назви країни залишиться просто «македонський» – схвалили в ООН, Європейському союзі чи НАТО. Дотепер у багатьох міжнародних організаціях Македонія через спротив Греції числиться як «Колишня югославська республіка Македонія», Греція також блокує її вступ до НАТО, до якого країна вже цілком готова, і початок переговорів про її вступ до ЄС через саму лише назву країни.

Натомість різко проти угоди виступають націоналістичні кола в обох країнах. У Греції супротивники угоди заявляють, що слово «Македонія» може стосуватися тільки північної частини Греції, і ніхто інший не має права користуватися цією назвою. В Македонії угоду, яку мають 17 червня підписати на кордоні прем’єр-міністри обох країн, уже пообіцяв не підписувати президент Джорґе Іванов, якщо її ратифікує парламент країни. Також у Македонії цю угоду мають винести на референдум у вересні; у Греції її тільки має ратифікувати парламент.

Афганістан: принаймні 25 людей загинули від вибуху в час святкового перемир’я з талібами

В Афганістані принаймні 25 людей загинули внаслідок вибуху, який влаштував смертник у час перемир’я з рухом «Талібан» у святковий для мусульман час.

Відповідальність за вибух у провінції Нанґаргар на сході країни взяло екстремістське угруповання «Ісламська держава», для якого ця провінція є головною базою в Афганістані.

Смертник підірвав себе на зібранні представників урядових збройних сил і бойовиків ісламістського руху «Талібан», які разом святкували свято Ід-аль-Фітр, закінчення священного місяця рамадана, з нагоди чого обидві ворожі між собою сторони оголосили перемир’я.

Унаслідок вибуху також поранені принаймні 54 людини, дехто з них перебуває у критичному стані, і число загиблих іще може зрости. Наразі не ясно, скільки серед загиблих і поранених урядових військових, а скільки талібів.

Вибух був влаштований приблизно в той самий час, як у столиці Кабулі президент Афганістану Ашраф Гані виступав на телебаченні з оголошенням, що влада країни продовжує оголошене нею раніше перемир’я.

Як сказав Гані, подробиці щодо цього продовження оголосять пізніше, а тим часом він наказує силовикам країни залишатися на оборонних позиціях. Перемир’я, яке уряд оголосив щодо талібів 12 червня і яке не стосується угруповання «Ісламська держава» і мережі «Аль-Каїда», за первісним планом мало закінчитися у вівторок, 19 червня.

Президент також заявив, що готовий обговорювати вимоги талібів, зокрема, щодо статусу іноземних військ в Афганістані на майбутнє, а тим часом обіцяє протягом перемир’я надавати медичну допомогу пораненим талібам, а ув’язненим членам цього руху дозволити зустрічі з рідними.

Гані також закликав рух «Талібан» і собі продовжити оголошене ним перемир’я, що має завершитися в неділю, 17 червня.

Таліби несподівано оголосили таке перемир’я зі свого боку з нагоди свята Ід-аль-Фітр попереднього дня, 15 червня, на триденний термін, і десятки талібів, здавши зброю на околицях Кабула на в’їздах до міста, ввійшли до столиці, щоб разом із урядовими силами відсвяткувати це одне з головних мусульманських свят. За повідомленнями, того дня з талібами зустрівся міністр внутрішніх справ Афганістану Ваїс Ахмад Бармак.

Схожі зустрічі протиборчих сторін відбуваються і в інших місцях Афганістану. На фотографіях і відеозаписах, які оприлюднюють у соцмережах, видно, як урядові силовики і таліби обіймаються й вітають одне одного зі святом у різних провінціях країни.

За повідомленнями, наразі це перемир’я ніде не було порушене.

Рух «Талібан», що виступає проти нинішнього союзного зі США уряду Афганістану, незважаючи на всі намагання афганських силовиків за підтримки США, досі контролює значні частини території Афганістану.